Чотири правила, які забезпечують інтерпретацію набору
Google перевіряє зв’язки hreflang між окремими URL. Якщо X посилається на Y, а Y не посилається назад на X, Google може проігнорувати цей зв’язок, але продовжити обробляти інші коректні взаємні пари. Повні набори із самопосиланнями залишаються рекомендованими для всіх мовних версій.
- Повний: кожна версія в групі перелічує всі інші версії.
- Взаємне: якщо X вказує на Y, Y має вказувати назад на X. Відсутні зворотні посилання можуть спричинити ігнорування або неправильне тлумачення анотацій.
- Із самопосиланням: кожна сторінка перелічує саму себе поряд з іншими.
- Дійсний: коди мають читатися як справжні коди мови та регіону.
Правило взаємності вловлює команди, оскільки hreflang описує зв’язки між сторінками, а не властивість однієї сторінки окремо. Розгортайте відповідні зворотні посилання разом, щоб кожен опублікований зв’язок був завершеним, коли Google сканує будь-яку сторону.
Де розміщувати анотації
Доступні три розміщення, і за дією вони рівноцінні. Оберіть одне й користуйтеся ним усюди — змішувати їх по сайту означає отримати наполовину оголошені набори.
| Спосіб | Найкраще для | На що зважати |
|---|---|---|
| Елементи link у HTML | Малі та середні сайти | Вага сторінки, коли версій багато |
| Заголовки HTTP | PDF та інші файли поза HTML | Обмеження розміру заголовків на великих наборах |
| Записи в карті сайту | Великі сайти, багато мов | Тримати їх в узгодженні із самими сторінками |
<link rel="alternate" hreflang="en" href="https://example.com/guide/" />
<link rel="alternate" hreflang="de" href="https://example.com/de/guide/" />
<link rel="alternate" hreflang="pt-br" href="https://example.com/pt-br/guide/" />
<link rel="alternate" hreflang="x-default" href="https://example.com/guide/" /> У прикладі англійська сторінка також перелічує саму себе. Це самопосилання. Воно може здаватися зайвим під час редагування шаблону, але Google радить кожній мовній версії включати власну URL.
Коди й ті, яких не існує
Коди мов використовують ISO 639-1, необов’язкові регіони — ISO 3166-1 Alpha 2. Самого коду регіону недостатньо. Google також підтримує коди писемності zh-Hans і zh-Hant (ISO 15924), за потреби з регіоном.
| Код | Присуд | Чому |
|---|---|---|
| uk | Дійсний — це українська | uk означає українську мову, а не Велику Британію |
| uk-UA | Дійсний | Українська, як її пишуть для України |
| UA | Недійсний | Регіон без мови |
| en-GB | Дійсний | Англійська для Великої Британії; її код — GB |
| eu | Недійсний як регіон | ЄС не є кодом країни |
| en-UK | Недійсний | Кодом країни для Великої Британії є GB |
Для чого призначений x-default
x-default ловить мови, яких ви не перелічили. Це запасний варіант для відвідувача, чия мова не збігається з жодною з ваших версій, і його природне місце — сторінка вибору або головна сторінка, що сама скеровує відвідувачів.
Це не спосіб призначити основну версію. Спрямувати x-default на англійську сторінку, бо англійська відчувається як усталена, означає сказати системі, що незіставлений відвідувач із Японії чи Туреччини має отримати англійську. Можливо, це й так — але вирішувати це варто свідомо, а не за звичкою.
Hreflang і канонічна адреса — різні роботи
Canonical — сильний сигнал про те, яку URL Google варто обрати серед дублікатів або дуже схожих сторінок. Hreflang позначає мовні й регіональні варіанти. Жоден із них не є безумовною командою для індексації.
Якщо canonical німецького перекладу вказує на англійську сторінку, Google може обрати англійську URL, обмеживши окрему видимість німецької версії й ускладнивши її зв’язки hreflang. Для окремих перекладів зазвичай потрібні самоканонічні URL і взаємні hreflang. Для майже однакових регіональних сторінок однією мовою Google радить обрати канонічну URL цією мовою.